Біогазова станція

Проблема поводження з відходами аграрного виробництва не нова. При масовому виробництві завжди виникає питання: що робити з тим, що залишається після отримання бажаного зерна, м'яса, олії, інших смачних і корисних продуктів? У 2012 році Білгородська область виробила близько 1,3 млн т м'ясної продукції. При цьому сумарний річний обсяг відходів тваринництва та птахівництва перевищив 13 млн т. Крім того, самі м'ясопереробні підприємства виробляють ще близько 28 тис. т відходів. Будівництво біогазових станцій дозволяє не тільки ефективно позбавлятися від відходів, але також виробляти з них органічні добрива та біогаз, застосовуваний для вироблення теплової та електричної енергії.

В регіоні затверджена цільова програма розвитку поновлюваних джерел енергії на 2013-2015 роки, намічені цільові показники до 2020 року, передбачено застосування диференційованої ставки з податку на майно і податку на прибуток для підприємств, реалізують проекти у сфері «зеленої» енергетики. До 2020 року в області планується ввести в експлуатацію 223 МВт енергетичних потужностей на основі поновлюваних джерел енергії. Основний упор зроблений на біогазові станції. Це дозволить забезпечити енергією 75% населення регіону і створить близько 10 тис. робочих місць у сільській местності.

Біогазовая станція була введена в експлуатацію компанією «АЛЬТЕНЕРГО» 25 червня 2012 року, а через місяць вже вийшла на проектну потужність 2,4 МВт. За рік станція виробила 19600000 кВт / год електроенергії, справила 18,2 тис. Гкал теплової енергії та 67 тис. куб. м біодобрив. В даний час в Росії немає аналогів виробництва електричної та теплової енергії на основі біогазу в таких об'емах.

За рік станція переробляє більше 73 тис. т сировини, у тому числі 31 тис. т свинарських стоків і 14,6 тис. т відходів м'ясопереробки. Біогазова станція побудована поблизу селекційно-генетичного центру та м'ясопереробного заводу групи компаній «Агро-Білогір'я», які є основними постачальниками відходів. Переробка відбувається в герметичних резервуарах, так що біогазова станція заодно позбавляє округу від неприємних запахов.

Схема роботи біогазової станції наступна. Всі компоненти, призначені для переробки, подаються у прийомні резервуари. Після змішування різних видів сировини маса надходить в ємності, де відбувається анаеробна ферментація органічних відходів за допомогою спеціально виведених чотирьох колоній мікроорганізмів, кожна з яких продовжує роботу попереднього «ланки». У результаті виробляється біогаз, який надходить в резервуари для «доброджування», де процес ферментації завершується. Утворився біогаз через систему охолодження і очищення подається в блокову ТЕЦ, де з нього виробляється тепло і енергія, а біодобрива надходять до сховища. Кількість біогазу залежить від складу вступників на переробку відходів та вмісту в них органічних веществ.

Внутрі ферментаторів необхідно підтримувати температуру 38-39 ± C. Для цього використовується тепло, вироблене самої біогазової станцією. Частина виробленої нею електроенергії також витрачається на власні потреби, у тому числі на обслуговування розташованої тут же першим в області зарядної станції для електромобілів - перший в регіоні примірник цього екологічного виду транспорту придбала компанія «АЛЬТЕНЕРГО».

Станція «Лучки» є пілотним проектом, за допомогою якого вивчаються особливості функціонування подібних об'єктів і способи підвищення їх ефективності, напрацьовується досвід. Одним з важливих напрямків є пошук сировини, що дозволяє здешевити роботу біогазових станцій. В принципі біогазова установка «Лучки» успішно переробляє практично будь-які відходи АПК, але для того щоб не тільки утилізувати відходи, а й отримати максимальний вихід біогазу, необхідно додавати в ферментатори рослинна сировина, багате органічними компонентами.

Традиційно в якості рослинної сировини застосовувався кукурудзяний силос, який не є власне відходом і використовується для відгодівлі худоби. Підбором дешевого замінника силосу займається одна з робочих груп Бєлгородського інституту альтернативної енергетики. З листопада 2012 по березень 2013 року на станції проводився експеримент по заміні силосу буряковими відходами. Як показала практика, цей сезонний побічний продукт роботи цукрових заводів є хорошим органічним сировиною для вироблення біогазу. А його низька вартість дозволила на третину скоротити витрати на сирье.

Поіскі дешевших рослинних замінників силосу для біогазової станції триватимуть. Широкі можливості для експериментів надає унікальна лабораторна біогазова установка, запущена Білгородським інститутом альтернативної енергетики в червні цього року. Монтажні роботи виконувала німецька компанія Big Dutchman, яка раніше виступила основним постачальником устаткування для біогазової станції «Лучки». Тому саме у неї було замовлено обладнання, що дозволяє відтворювати робочі процеси біогазової станції в мініатюрі, ставити експерименти з різними видами сировини, аналізувати процеси зброджування, визначати якість і кількість утворився газу.

Сніженіе термінів окупності цього та інших подібних проектів можливе лише за умови підтримки з боку держави. Зокрема, підтримка може виражатися в компенсації частини процентної ставки за банківськими кредитами, співфінансування в плані інвестиційних витрат або затвердження урядом «зелених» тарифів.

«Зелені» тарифи, диференційовані за технологіями і зменшуються з часом, прийняті в багатьох розвинених країнах. Таким чином держава компенсує різницю між собівартістю електроенергії, отриманої з альтернативних джерел, і її вартістю на оптовому ринку, яка в Росії становить 3-3,5 руб. за 1 кВт-год, а до 2020 року може досягти 5-6 руб. Тим часом екологічно чиста електроенергія сьогодні коштує близько 7-8 руб. за 1 кВт-год, з яких 4-5 руб. складають капітальні витрати і 3-4 руб. - Експлуатаційні витрати. У тому випадку якщо держава частково компенсує витрати на придбання обладнання для енергетичних об'єктів, що використовують поновлювані ресурси, тариф називається «зеленим». У нашій країні фінансування таких проектів не має державної підтримки, відчувається слабкість координації та мотивації інвесторів вкладати кошти в цю галузь економіки.